2025-2026 н.р.
Оцінювання фізичної підготовленості учнів ліцею у 2025 році відбудеться з 13.10.25 по 17.10 25 на уроках фізкультури
Види тестів і нормативи
Поради для батьків щодо зменшення булінгу і кібербулінгу для своєї дитини
ЩО ТАКЕ БУЛІНГ і КІБЕРБУЛІНГ ТА ЯКІ ЙОГО ПРИЧИНИ
Булінг – це агресивна і вкрай неприємна поведінка однієї дитини або групи дітей по відношенню до іншої дитини, що супроводжується постійним фізичним і психологічним впливом.
Булінг супроводжується реальним фізичним чи психологічним насиллям : жертву висміюють, залякують, дражнять, шантажують, б’ють, псують речі, розповсюджують плітки, бойкотують, оприлюднюють особисту інформацію та фото в соціальних мережах.
У ситуації булінгу завжди беруть участь три сторони : той, хто переслідує, той, кого переслідують та ті, хто спостерігають.
Якщо булінг відбувся, він може повторюватися багато разів.
Кібербулінг – це один із різновидів булінгу (цькування), що передбачає жорстокі дії з метою дошкулити, нашкодити, принизити людину з використанням сучасних електронних технологій: Інтернету (електронної пошти, форумів, чатів, ICQ) та інших засобів електронної техніки – мобільних телефонів чи інших ґаджетів.
Відмінності кібербулінгу від булінгу зумовлюються особливостями Інтернет-середовища: анонімністю, можливістю підмінити ідентичність, охоплювати велику аудиторію одночасно, (особливо дієво для поширення пліток), здатність тероризувати та тримати у напрузі жертву будь-де і будь-коли.
Кібербулінг являється формою психологічного насильства.
Типи кібербулінгу:
- перепалка (флеймінг) – обмін короткими гнівними та запальними репліками між учасниками з використанням комунікаційних технологій (як правило, на форумах та в чатах);
- нападки (домагання) – регулярні висловлювання образливого характеру на адресу жертви (багато СМС-повідомлень, постійні дзвінки), що перевантажують персональні канали комунікації;
- наклеп – поширення неправдивої, принизливої інформації;
- самозванство – використання особистих даних жертви (логіни, паролі до акаунтів в мережах, блогах) з метою здійснення від її імені негативної комунікації;
- публічне розголошення особистої інформації – поширення особистої інформації, наприклад шляхом публікування інтимних фотографій, фінансової інформації, роду діяльності з метою образи чи шантажу;
- ошуканство – виманювання конфіденційної особистої інформації для власних цілей або передачі іншим особам;
- відчуження (острокізм, ізоляція) – он-лайн відчуження в будь-яких типах середовищ, де використовується захист паролями, формується список небажаної пошти або список друзів;
- кіберпереслідування – приховане вистежування жерти для скоєння нападу, побиття, зґвалтування;
- хепіслепінг – реальні напади, які знімаються на відео для розміщення в Інтернеті, що можуть привести до летальних наслідків;
- онлайн-грумінг – побудова в мережі інтернет дорослим або групою дорослих осіб довірливих стосунків із дитиною (підлітком) із метою отримання її інтимних фото/відео та подальшим її шантажуванням про розповсюдження цих фото, наприклад для отримання грошей, більш інтимних зображень чи навіть примушування до особистих зустрічей.
Кривдники можуть знайти безліч причин щоб цькувати дитину : зовнішність, що не вписується у загальноприйняті рамки, поведінка, думки, які не збігаються з думкою більшості, тощо.
Частіше за все люди, що цькують, вважають, що це смішно і в цьому немає великої проблеми чи трагедії, а також, що дорослі не будуть звертати на це увагу.
ЯК ЗРОЗУМІТИ, ЩО ВАШУ ДИТИНУ ПІДДАЮТЬ ЦЬКУВАННЮ
Перше, що треба зрозуміти – діти неохоче розповідають про цькування у школі, а тому не слід думати, що у перший же раз, коли ви спитаєте її про це, вона відповість вам чесно. Тому головна порада для батьків – бути більш уважними до проявів булінгу.
Якщо ваша дитина стала замкнутою, вигадує приводи, щоб не йти до школи, перестала вчитись, то поговоріть з нею. Причина такої поведінки може бути не у банальних лінощах. Також до видимих наслідків булінгу відносять розлади сну, втрату апетиту, тривожність, низьку самооцінку. Якщо дитину шантажують у школі, вона може почати просити додаткові гроші на кишенькові витрати, щоб відкупитись від агресора.
Якщо цькуванню піддають вашу дитину, то обережно почніть з нею розмову. Дайте зрозуміти, що вам можна довіряти, що ви не будете звинувачувати її у тому, що вона стала жертвою булінгу.
Розкажіть дитині, що немає нічого поганого у тому, щоб повідомити про агресивну поведінку щодо когось учителю або принаймні друзям. Поясніть різницю між “пліткуванням” та “піклуванням” про своє життя чи життя друга/подруги. Також не слід у розмові з дитиною використовувати такі кліше, як “хлопчик має бути сильним та вміти постояти за себе”, “дівчинка не повинна сама захищатись” та інші. Це тільки погіршить ситуацію.
ЯК ДОПОМОГТИ ДИТИНІ, ЯКА ЦЬКУЄ ІНШИХ
Ми вже казали, що в ситуації булінгу завжди беруть участь три сторони, а тому, коли ви дізнались про цькування у школі, не слід забувати про тих, хто ображає. Психологи зауважують, що дитині, яка булить інших, увага та допомога потрібна не менше, ніж тій, яка страждає від булінгу.
Відверто поговоріть з нею про те, що відбувається, з’ясуйте як вона ставиться до своїх дій і як реагують інші діти. Ви можете почути, що “всі так роблять”, або “він заслуговує на це”. Уважно вислухайте і зосередтеся на пошуці фактів, а не на своїх припущеннях.
Не применшуйте серйозність ситуації такими кліше, як “хлопчики завжди будуть хлопчиками” або “глузування, бійки та інші форми агресивної поведінки — просто дитячі жарти і цілком природна частина дитинства”.
Ретельно поясніть, які дії ви вважаєте переслідуванням інших. До них відносяться: цькування, образливі прізвиська, загрози фізичного насильства, залякування, висміювання, коментарі з сексуальним підтекстом, бойкот іншої дитини або підбурювання до ігнорування, плітки, публічні приниження, штовхання, плювки, псування особистих речей, принизливі висловлювання або жести.
Спокійно поясніть дитині, що її поведінка може завдати шкоди не тільки жертві, а й усім оточуючим. І щодалі це заходитиме, тим гірше булінг впливатиме на всіх учасників.
Дайте зрозуміти дитині, що агресивна поведінка є дуже серйозною проблемою, і ви не будете терпіти це в майбутньому. Чітко і наполегливо, але без гніву, попросіть дитину зупинити насильство. Скажіть дитині, що їй потрібна допомога, а тому ви тимчасово триматимете зв’язок з учителями, щоб упевнитись — дитина намагається змінити ситуацію.
Загрози і покарання не спрацюють . Можливо, на якийсь час це припинить булінг, та в перспективі це може тільки посилити агресію і невдоволення. Буде зайвим концентрувати увагу на відчуттях дитини, яку булять. Той, хто виявляє агресію, як правило відсторонюється від почуттів іншої людини.
Пам’ятайте, що агресивна поведінка та прояви насильства можуть вказувати на емоційні проблеми вашої дитини та розлади поведінки.
Як боротися з булінгом і з кібербулінгом Ви можете дізнатись за такими посиланнями:
https://osvita.diia.gov.ua/courses/cyberbullying/seria-1-so-take-kiberbuling
https://www.facebook.com/watch/?v=422259478715475
https://www.youtube.com/watch?v=2GQdfpdfvZA&feature=youtu.be
2024-2025 н.р.
Рекомендації для батьків: Попередження насильства, жорстокості в сім’ї та безконфліктна дисципліна
Шановні батьки!
Виховання старших підлітків – це складний і відповідальний процес, який вимагає від вас не лише знань, а й величезного терпіння та любові. Продовжується перехідний вік – це період бурхливих гормональних змін, пошуку себе та свого місця у світі. Часто в цей період виникають конфлікти між батьками та дітьми. Мета цього звернення – допомогти вам побудувати довірчі стосунки зі своїми дітьми та запобігти виникненню насильства в сім’ї.
Чому виникають конфлікти?
- Різні погляди на світ. Світ підлітків значно відрізняється від світу дорослих. Їхні цінності, інтереси та пріоритети можуть суттєво відрізнятися від ваших.
- Бажання самостійності. Підлітки прагнуть до самостійності, але часто не мають достатнього досвіду для прийняття відповідальних рішень.
- Емоційна нестабільність. Гормональні зміни можуть призводити до різких змін настрою, дратівливості та імпульсивних вчинків.
Як уникнути конфліктів та побудувати довірчі стосунки?
- Діалог, а не монолог. Спілкуйтеся зі своїми дітьми як з рівними, вислуховуйте їхню точку зору, навіть якщо вона відрізняється від вашої.
- Повага до особистих кордонів. Кожна людина має право на особистий простір. Не вторгайтесь в нього без дозволу.
- Підтримка та розуміння. Покажіть своїй дитині, що ви її любите і підтримуєте в будь-якій ситуації.
- Спільне проведення часу. Займайтесь разом цікавими справами, це допоможе вам краще пізнати один одного та зміцнити сімейні зв’язки.
- Приклад для наслідування. Діти наслідують поведінку дорослих. Якщо ви хочете, щоб ваша дитина була ввічливою і доброзичливою, будьте такими самі.
Безконфліктна дисципліна: секрети виховання
- Пояснюйте причини своїх вимог. Дитина повинна розуміти, чому вона повинна виконувати певні правила.
- Установіть чіткі правила і дотримуйтесь їх. Правила мають бути зрозумілими і досить жорсткими.
- Наслідки мають бути логічними. Наприклад, якщо дитина не виконала домашнє завдання, логічним наслідком буде обмеження доступу до комп’ютера.
- Хваліть за успіхи. Позитивне підкріплення – це один з найефективніших способів виховання.
- Давайте дитині можливість виправити помилки. Не бійтеся помилятися, головне – вчитися на своїх помилках і допомагати дитині робити те саме.
Культура здорового харчування
Харчування дітей з дієтичними потребами
Навчаємо дітей здоровому харчуванню
Здорове харчування протягом життя
Батьківський контроль за харчуванням. Відповідальність батьків
Здорове харчування. Корисний календар
2024-2025 н.р.
Створення умов для успішної адаптації учнів у ліцеї
Адаптація – процес пристосування до нових умов чи вимог середовища, результатом якої має бути пристосування, що є показником життєвої компетентності індивіда.
Ознаками успішної адаптації психологи вважають:
– задоволеність дитини процесом навчання;
– легкість і успішність засвоєння програмного матеріалу;
– достатня самостійність дитини при виконанні навчальних завдань, звернення за допомогою до дорослого лише після спроб виконати завдання самостійно;
– задоволеність дитини міжособистісними відносинами з дорослими і однокласниками.
- Потреба адаптації учнів 10-х класів під час переходу із основної до старшої школи зумовлена зміною їхнього соціального оточення. Учням доводиться пристосовуватися до вимогнових учителів-«предметників», особливостей і умов навчання, нової системи цінностей і норм поведінки, що формується у зміненому колективі класу. Внутрішнє напруження, а також настороже несприймання учнями нововведень, можуть спричинити їхню дезадаптацію.
- Ознаками дезадаптації учнів 10-х класів є:
- недисциплінованість;
- неуважність;
- зниження рівня успішності;
- швидка втомлюваність;
- відсутність бажанняйти до школи;
- пригнічений настрій;
- замкненість, небажання контактувати з однокласниками.
- Ознаки успішної адаптаціїучнів 10-х класів такі:
- успішність у навчанні;
- налагодженістькомунікації з однокласниками та вчителями-«предметниками»;
- високий рівень мотивації до навчання;
- самоорганізація, зокремавміння правильно визначати час на розв’язання завдань;
- систематичне виконання домашніх завдань;
- активна участь у роботі органів учнівського самоврядування, у позакласних та позашкільних заходах;
- звернення по допомогу до вчителів (за потреби);
- позитивний настрій.
- Необхідно вибудовувати освітній процес так, щоб сприяти формуванню в учнів відповідального ставлення до профільного навчання як серйозного кроку до майбутнього основного виду діяльності.
Учасники освітнього процесу для оперативного вирішення питань, що стосуються збереження життя чи здоров’я, а також захисту прав та інтересів дитини можуть звертатися за номером телефону 1547 Урядової гарячої лінії з попередження домашнього насильства; телефонні номери Національної дитячої «гарячої» лінії 0 800 500 225 або 116 111 (для дзвінків з мобільного); банер з гіперпосиланням на офіційний веб-сайт системи Безоплатної правової допомоги
2023-2024 навчальний рік
Батьківський онлайн-лекторій
Права та обовязки батьків. Відповідальність батьків за виховання дітей
Відеолекторій (дивитись)


Батьківський клуб “Психологічне здоров’я дітей”
Дорослі іноді не помічають справжнього стану дитини: через зайнятість, закритість дитини тощо. А іноді, помітивши, що з дитиною не все гаразд, просто не знають, що з цим робити. Пропонуємо вам ознайомитись з матеріалами нашого батьківського клубу: перегляньте відео з порадами нашого психолога Козлової І.С. та ознайомтесь з інфоплакатами.


Онлайн-консультації
Рекомендації. Виховання у сім’ї
Адаптація учнів до навчання у ліцеї. Рекомендації
Як виростити дитину успішною

2022-2023 навчальний рік
Засоби підвищення мотивації учнів до навчання
Рекомендації батькам
12 способів мотивувати учнів до навчання
1. Дайте дітям відчуття контролю
Хоча керівництво вчителя важливе для того, щоб зберегти мотивацію дітей, іще кращий спосіб – дати їм певний вибір і контроль над процесом навчання. Наприклад, ви можете пропонувати учням завдання на вибір або дозволити самостійно вибрати тему для проєкту. Це дасть їм відчуття контролю і спонукатиме робити більше.
2. Чітко формулюйте цілі навчання
Щоб зберігати мотивацію до навчання, діти мають знати, чого від них очікують. Озвучте учням правила, цілі та свої очікування від їхньої роботи. Так діти чітко знатимуть, над чим їм потрібно працювати.
3. Створюйте безпечне середовище
Зрештою діти прагнуть до того, щоб виправдати очікування дорослих. Тому зосередьтеся на тому, що їм можна, а не на тому, чого не можна.
4. Пропонуйте учням різноманітний досвід
Застосовуйте приклади зі свого життя та досвіду, пояснюйте важливість здобуття знань і отримання освіти.
5. Покладайте на учнів відповідальність
Коли ви покладаєте на учнів певні обов’язки, це їх мотивує. Більшість із них сприймає такі обов’язки як визнання дорослості..
6. Хваліть учнів за їхні досягнення
Жоден спосіб мотивації не працює так добре, як похвала. Навіть у дорослому віці ми потребуємо похвали й визнання, тим більше це потрібно дітям.
7. Спонукайте учнів до самоаналізу
Більшість дітей хоче досягти успіху, їм просто потрібна допомога, щоб зрозуміти, що для цього потрібно зробити. Один зі способів мотивувати учнів – дати їм змогу подивитися на себе збоку й побачити свої сильні та слабкі сторони. Для учнів це краще, ніж критика чи похвала, бо це дає їм почуття відповідальності за досягнення поставлених цілей.
8. Показуйте учням хороший приклад
Щоб розвинути в дітей інтерес до навчання, покажіть їм приклад. Коли ви самі захоплені якоюсь справою, інтерес дітей теж зросте. І цей простий спосіб дійсно працює!
9. Допомагайте учням знайти внутрішню мотивацію
Не менш важливо навчити дітей відшукувати внутрішню мотивацію. Коли ви допомагаєте їм знаходити власні причини виконувати навчальні завдання, старанно працювати – це найкраще, що ви можете їм дати. Особистою мотивацією учнів може бути інтерес до предмета, прагнення вступити до університету тощо..
10. Допомагайте учням справлятися з тривогою
Деяких учнів дуже турбує те, що в них можуть виникнути проблеми в навчанні, тому це стає самоздійснюваним пророцтвом. Дайте зрозуміти таким учням, що труднощі в навчанні – це ще не кінець світу. Пропонуйте дитині підтримку незалежно від її успіхів у навчанні та стежте за тим, щоб вона не відчувала себе пригніченою і, зрештою, не здалася.
11. Ставте високі, але досяжні цілі
Якщо ви не піднімаєте планку в навчанні для вашої дитини, зазвичай вона не буде прагнути більшого. Якщо вони вірять, що зможуть досягти поставленої мети, то намагатимуться виправдати ваші очікування. Тому не бійтеся підвищувати очікування і ставити все вищі й вищі цілі.
12. Відстежуйте прогрес учнів
Іноді учні не розуміють, як далеко вони просунулися у виконанні того чи того завдання. Особливо це стосується предметів, з якими в них виникли труднощі. Відстеження прогресу у вивченні предметів корисне і для батьків, і для дітей. Покажіть, що ви знаєте, які труднощі були у дитини, які успіхи.
Про відповідальність батьків по забезпеченню належного виконання своїх обов’язків, а саме залучення дитини до освітнього процесу
Відповідно до ст. 53 Конституції України повна загальна середня освіта є обов’язковою.
Якщо дитина не долучається до дистанційних уроків без поважної причини, це є порушенням п.3 Порядку ведення обліку дітей, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 13.09.2017 р. № 684.
Згідно зі ст. 150 Сімейного кодексу України батьки зобов’язані забезпечити здобуття дитиною повної загальної середньої освіти, готувати її до самостійного життя. Саме на батьків покладений обов’язок забезпечити дитину гаджетом та контролювати її навчання.
Отже, навіть якщо заняття проводиться дистанційно, обов’язок присутності дитини на уроках є обов’язковою, контроль за цим покладається на батьків дитини, адже, відповідно до статті 55 Закону України «Про освіту», батьки зобов’язані сприяти виконанню дитиною освітньої програми та досягненню дитиною передбачених нею результатів навчання.
Не варто забувати, що за будь-яке порушення є відповідальність, статтею 184 Кодексу України про адміністративні правопорушення передбачено покарання за ухилення батьків або осіб, які їх замінюють, від виконання передбачених законодавством обов’язків щодо забезпечення необхідних умов життя, навчання та виховання неповнолітніх дітей – тягне за собою попередження або накладення штрафу від п’ятдесяти до ста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (850-1700 грн.). В Україні вже відомі випадки притягнення батьків до відповідальності за невиконання батьківських обов’язків та недбале ставлення батьків до навчання своїх дітей, а саме не змога забезпечити дитині присутність на онлайн-уроках.
Виходячи із вищевикладеного, просимо батьків, або осіб, що їх замінюють, відповідально ставитись до належного виконання ними батьківських обов’язків щодо здобуття освіти їх дітьми та контролювати присутність дітей на онлайн-зайняттях, аби в подальшому уникнути будь-яких непорозумінь.
Батьківські збори “Психологічна та емоційна підтримка дитини – запорука успішного навчання та самопочуття”
Пропонуємо батькам переглянути рекомендації
Як підтримати дітей у цей непростий час
Як підтримати дитину, якщо її рідні на війні
Батьківський клуб
“Роль батьків у формуванні мотивації, створенні ситуації успіху”.
У наш складний час дуже важливо зробите все можливе, щоб дитина почувалася успішною та щасливою. І головним чином це залежить від батьків. Тому батьківський клуб ми вирішили провести через створення відео консультацій для батьків “Роль батьків у формуванні мотивації, створенні ситуації успіху”.
Відео підготувала заступник директора з виховної роботи Морозова Валентина Борисівна
10 способів вплинути на бажання підлітка вчитися. порадник для батьків. Рекомендації Козлової І.С., психолога Миколаївського класичного ліцею.
Шановні батьки! На порталі “Нові знання” ви зможете переглядати особистий щоденник і журнал з оцінками вашої дтитини.
Інструкція як отримати доступ та користуватись тут.
Інформація для батьків випускників
Грант для абітурієнтів Миколаївського класичного ліцею (соціальна програма Scholarship)
В цей тяжкий і нелегкий час для всіх українців, в умовах військового стану, багато сімей вже постраждало від рук ворога.
В зв’язку з цим ми хочемо потурбуватися про наступне покоління нашої держави і надати можливість юним українцям отримати безкоштовне навчання.
Давайте об єднаймося! Нехай кожен зробить свій вклад для побудови гідного майбутнього України.
Запрошуємо абітурієнтів Миколаївського класичного ліцею взяти участь у соціальній програмі Scholarship.
Адже майбутнє нашої країни не тільки в руках наших відважних військових, а й у ваших!
Головний приз – гранти (стипендія) на сплату року навчання в українському ВНЗ.
Наразі відкрито 10 номінацій:
18 000 грн. – https://seoquick.com.ua/scholarship-ua/ (запитання та роботи надсилати на пошту: lily@scholarship.events)
23 000 грн. – https://alterair.ua/scholarship/ (запитання та роботи надсилати на пошту: scholarship@alterair.ua)
17 500 грн. – https://www.lumident.kiev.ua/ua/sotsialnaja-programma-scholarship (запитання та роботи надсилати на пошту: scholarship@lumident.kiev.ua)
22 000 грн. – https://greenforest.com.ua/scholarship (запитання та роботи надсилати на пошту: hello@greenforest.com.ua)
20 000 грн. – https://renix.ua/scholarship/ (запитання та роботи надсилати на пошту: scholarship@renix.ua)
30 000 грн. – https://biovit.ua/Scholarship (запитання та роботи надсилати на пошту: scholarship@biovit.ua)
27 000 грн. – https://lukashuk.com.ua/ua/scholarship/ (запитання та роботи надсилати на пошту: lukashuk.dc@gmail.com)
25 000 грн. – https://hotauto.parts/scholarship (запитання та роботи надсилати на пошту: hotautoparts.pro@gmail.com)
30 000 грн. – https://autoclav.com.ua/scholarship/ (заповнюйте форму зворотнього зв’язку)
30 000 грн. – https://olanko.com.ua/novyie-vozmozhnosti-s-soczialnyim-proektom-scholarship (запитання та роботи надсилати на пошту: olankodental@gmail.com)
Участь повністю безкоштовна.
Ми оплачуємо навчання в усіх закладах, як приватних, так і державних.
Розбудуймо Україну разом! Слава Україні!
Лілія Ярмоленко, куратор соціальних і благодійних проектів
Про відповідальність батьків за відвідування та пропуски занять
Шановні батьки, інформація до Вашої уваги!
Нагадуємо, що згідно з Конституцією України, Законами України “Про освіту”, “Про загальну середню освіту”, Інструкцією з обліку дітей і підлітків шкільного віку, затвердженої постановою Кабінету Міністрів України від 12.04.2000 № 646 «Про стан виконання постанови Кабінету Міністрів України від 12.07.2000 №646 «Про затвердження Інструкції з обліку дітей і підлітків шкільного віку»:
- Відсутність без поважних причин вважається прогулом і може бути підставою для припинення навчання учня в закладі освіти.
- Учні, які тимчасово не відвідували загальноосвітній заклад, подають медичну довідку чи письмове пояснення батьків або осіб, які їх замінюють, про причину відсутності на уроках, які зберігаються в особовій справі учня протягом навчального року. Відсутність через поважні причини має бути підтверджена усно (батьки мають зателефонувати до ліцею не пізніше початку 1-го уроку, а надалі – надати документ, що підтверджує причину пропуску).
- У випадку запланованої тривалої відсутності (більше 2-х днів) батьки учня мають заздалегідь надати адміністрації заяву з визначенням терміну та причини відсутності, до якої додаються копії документів – путівки, авіаквитків тощо.
- Факт запізнення та передвчасного закінчення занять (наприклад, через призначене на певний час відвідування лікаря) також має супроводжуватись запискою батьків (заздалегідь).
- У випадку відсутності учня у ліцеї понад 10 днів без поважної причини надсилаються акти про відсутність учня у закладі освіти до районного відділу освіти та клопотання щодо проведення профілактичної роботи з сім’ями до районної соціальної служби та подання про притягнення батьків до адміністративної відповідальності згідно чинного законодавства України до ССД.
БАТЬКИ ВІДПОВІДАЛЬНІ ЗА НАВЧАННЯ, ВИХОВАННЯ І РОЗВИТОК ДІТЕЙ, а тому зобов’язані забезпечувати відвідування учнями уроків у навчальних закладах:
І. Згідно Сімейного кодексу України ухилення батьків від виконання батьківських обов’язків є підставою для покладення на них відповідальності, встановленої законом.
ІІ. Згідно Кодексу про адміністративні правопорушення України:
– Ухилення батьків або осіб, які їх замінюють, від виконання передбачених законодавством обов’язків щодо забезпечення необхідних умов життя, навчання та виховання неповнолітніх дітей – тягне за собою попередження або накладення штрафу від одного до трьох неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
– Ті самі дії, вчинені повторно протягом року після накладення адміністративного стягнення, – тягнуть за собою накладення штрафу від двох до чотирьох неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
ІІІ. Згідно Кримінального кодексу України злісне невиконання батьками, опікунами чи піклувальниками встановлених законом обов’язків по догляду за дитиною або за особою, щодо якої встановлена опіка чи піклування, що спричинило тяжкі наслідки, -карається обмеженням волі на строк від двох до п’яти років або позбавленням волі на той самий строк.
- Згідно Законів України “Про освіту”, “Про загальну середню освіту”, Положення про загальноосвітній навчальний заклад у разі невиконання батьками та особами, які їх замінюють, обов’язків, передбачених законодавством, загальноосвітній навчальний заклад може порушувати клопотання про відповідальність таких осіб, у тому числі позбавлення їх батьківських прав.
Інформація про розміщення дитячих фотографій, робіт в Інтернеті
Правила розміщення дитячих фотографій, робіт в Інтернеті.
Розміщуючи роботи або фото та відео, на яких буде Ваша дитина, ми зобов’язуємося, керуватися наступними правилами:
• Заборонено публікувати матеріали із зазначенням номера телефону Вашої дитини, адреси.
• Заборонено публікувати матеріали, які містять будь-яку інформацію, що вказує на місце розташування дитини у точний період часу, окрім перебування її у закладі освіти.
• Перед публікацією роботу дитини буде розглянуто та схвалено педагогом, який є автором відповідної публікації до мережі Інтернет.
ДОЗВІЛ батьків
на публікацію робіт, фото/відео із зображенням дитини у мережі інтернет (офіційний сайт ліцею, сторінка ліцею у соціальних мережах)
Я, ____________________________________________________надаю дозвіл публікувати матеріали (роботи, фотографії, відео) мого сина (доньки) _______________________________________ учня (учениці) _________класу Миколаївського класичного ліцею в мережі Інтернет відповідно до правил, що описані вище.
Зробіть відмітку в рядку з матеріалами, які ви дозволяєте для публікації:
________ особисті та групові фотографії, роботи дитини із зазначеними прізвищем та ім’ям;
________ особисті та групові фотографії дитини без зазначених прізвища та імені.
Дата: ________ Підпис батька / опікуна: _________
Цей дозвіл буде дійсним до тих пір, доки Ви самі не забажаєте змінити цю форму і підписати новий дозвіл.
У разі виникнення проблем, пов’язаних з публікацією матеріалів в мережі Інтернет, Ви можете зв’язатися з класним керівником своєї дитини або адміністрацією закладу освіти.
Адміністрація
*************************************************************
З метою якісного реагування на порушення прав та свобод щодо дитини, можливості своєчасного особистого звернення дитини про надання допомоги, покращення обізнаності дітей, куди їм можна звертатися перщочергово по допомогу:

Інструкція
«Правила користування мобільними телефонами»
1. Загальні положення інструкції
1.1. Інструкція з охорони праці встановлює вимоги користування мобільними
телефонами для учнів 8-11 класів під час проведення уроків та під час перерв у Миколаївському
класичному ліцеюі.
1.2. Дані правила обов’язкові для вивчення і дотримання всіма учнями
освітнього закладу.
1.3. Дані Правила
користування мобільними телефонами складено з метою:
- збільшення якості та ефективності одержуваних освітніх послуг в ліцеї;
- створення психологічно комфортних умов для педагогів у здійсненні освітнього процесу в освітньому закладі;
- захисту простору освітнього закладу від спроб пропаганди культу насильства, жорстокості;
- звести до мінімуму шкідливий вплив мобільних телефонів на здоров’я учнів;
- захисту цивільних прав школярів на використання мобільних телефонів;
- забезпечення збереження особистого майна учнів;
- забезпечення особистої безпеки учнів освітнього закладу.
1.4. Відповідальність за збереження
мобільного телефону пролягає повністю на його власника. Заклад освіти не несе
відповідальності за збереження телефонів, що належать учням, крім випадків
передачі їх на зберігання співробітникам ліцею.
1.5. Всі без винятку випадки крадіжки майна розглядаються у визначеному законом
порядку і переслідуються згідно із законодавством України.
1.6. Загальноосвітній навчальний заклад не займається пошуком вкрадених або
загублених мобільних телефонів у учнів і співробітників ліцею. Випадки крадіжки
мобільних телефонів розглядаються тільки за заявою власника телефону в
місцевому відділенні поліції.
1.7. Використання телефонів в освітньому закладі не обмежується в разі
виникнення надзвичайної ситуації.
1.8. Мобільний телефон є особистою власністю учня.
1.9. При порушенні або невиконанні даної інструкції з використання мобільних
телефонів у школі учні можуть бути схильні до дисциплінарної відповідальності
відповідно до Статуту ліцею і Положенням про заохочення та покарання для учнів.
2. Обов’язки учнів
2.1. У школі учень зобов’язаний повністю вимкнути сигнал виклику абонента свого
телефону (тобто перевести його в режим «без звуку»).
2.2. Перед початком уроків та заходів (шикування, виховні години, святкові,
спортивні та інші заходи), учні зобов’язані вимкнути телефон і покласти його в
портфель, ранець і т.п.
2.3. Повідомити своїм батькам, родичам, керівникам позашкільних установ, в яких
вони займаються, час перерв (змін) між заняттями, заходами, для здійснення ними
дзвінків саме під час перерв (змін) між уроками та іншими заняттями.
2.4. Під час перерви слід дотримуватися культури використання засобів
мобільного зв’язку:
- не говорити голосно;
- не включати голосно музику;
- під час розмови дотримуватися правил спілкування.
2.5. Суворо дотримуватися цієї інструкції з правил користування мобільними телефонами у ліцеї.
3. Учням категорично заборонено
3.1. Вішати телефон на шию, класти його в нагрудні кишені, в кишені штанів і
спідниць, а також включати телефон в електричну мережу ліцею для
підзарядки.
3.2. Класти мобільний телефон на парту.
3.3. Встановлювати під час уроків мобільний телефон в наведені нижче
режими:
- аудіо відтворення (прослуховування музики, мови (режим «плеєр»), в тому числі через навушники);
- фото і відео відтворення (для ігор, перегляду зображень, текстів, малюнків, відеозаписів, фотографій);
- режими «калькулятор», «годинник», «дата», «секундомір», «календар», «блокнот», «записна книжка» і т.п.;
- звукозапис (режим «диктофон»).
3.4. Категорично заборонено розмовляти і
відправляти SMS-, MMS- та інші види повідомлень, використовувати послуги Wi-Fi,
Bluetooth та ін.
3.5. Учням строго заборонено демонструвати іншим учням функціональні можливості
свого мобільного телефону.
3.6. Категорично забороняється за допомогою телефону показувати оточуючим відео
і фото, де пропагується насильство, жорстокість, а також здатні завдати шкоди
іміджу ліцею, в тому числі за допомогою зйомки з подальшою демонстрацією
оточуючим сцен насильства і вандалізму.
3.7. За допомогою телефону завдавати шкоди іміджу ліцею, а саме: робити
зйомку в стінах ліцею режисовані (постановочні) сцен насильства, вандалізму, в
тому числі з метою подальшого показу оточуючим.
4. Права учнів
4.1. Під час перерв між уроками учень має повне право:
- включити свій мобільний телефон;
- перевірити наявність і подивитися номери пропущених викликів;
- прочитати sms-повідомлення і, якщо в цьому є необхідність, передзвонити;
- зателефонувати або відправити sms-повідомлення, якщо це необхідно, при цьому для розмови по телефону слід вийти з приміщень в коридор або в хол і розмовляти тихо і коротко.
4.2. Використовувати мобільні телефони (дзвонити і відправляти sms-повідомлення) тільки для швидкого зв’язку учня:
- зі своїми батьками, родичами, керівниками позашкільних установ, в яких вони займаються, і виключно у випадках крайньої необхідності;
- зі спеціальними та екстреними службами міста (пожежна служба – 101, поліція – 102, швидка медична допомога – 103, служба екстреної допомоги – 112 і т. п.);
- якщо подзвонити по мобільному телефону можна після завершення занять або заходів, так і слід зробити (зателефонувати після завершення занять або заходів).
4.3. Школярі мають повне право використовувати кошти мобільного зв’язку на території освітнього закладу.
5. Школярі мають повне право використовувати мобільні телефони на уроці, якщо це необхідно для реалізаціїї мети та завдань уроку під контролем учителя.
5. Відповідальність учнів
За недотримання даних правил передбачена наступна відповідальність:
5.1. До учнів, які порушили будь-які вимоги даних Правил використання мобільних
телефонів у ліцеї , можуть бути застосовані такі заходи впливу – попередження,
запис в щоденнику, повідомлення або виклик батьків (або тих, хто їх замінює)
для проведення роз’яснювальних бесід.
5.2. У разі неодноразового порушення цих правил педагогічний працівник
освітнього закладу має право:
- зробити учневі зауваження;
- повідомити про порушення даних Правил у вигляді доповідної директору освітнього закладу (з написанням пояснювальної учням);
- викликати в ліцей батьків цієї дитини для проведення бесіди.
5.3. У разі систематичного або грубого порушення дозволяється вилучити телефон у школяра в присутності комісії в складі трьох осіб і скласти акт вилучення у двох примірниках (один примірник акта видається батькам учня).
Батькам щодо безпечної поведінки дитини в цифровому середовищі
Поради
- Говорити з дитиною про безпеку в Інтернеті та допомагати розвивати критичне мислення; вчити робити аргументований вибір та нести відповідальність за його результати. Проста заборона використання ґаджетів може призвести до втрати довіри дитини до дорослого та приховування нею своїх захоплень. Найперше варто говорити, пояснювати, формувати культуру використання Інтернету в повсякденному житті; будувати відкриті та довірливі стосунки з дитиною щодо використання технологій: підтримувати спілкування, давати поради.
- Дитина має знати, що дорослий поруч і готовий допомогти; разом з дитиною переглядати матеріали на її улюблених веб-сайтах та грати в її улюблені Інтернет-ігри. Це допоможе краще зрозуміти інтереси дитини, її захоплення та причини такого вибору. Також це може стати приводом для невимушеного початку розмови про безпеку в Інтернеті; формувати корисні звички використання ґаджетів та цифрового середовища, розвивати цифрові, соціальні й емоційні навички, такі як: повага, емпатія, критичне мислення, відповідальна поведінка та психологічна стійкість; підвищувати самооцінку дитини, дозволяти дитині самостійно робити вибір і бути відповідальним за нього, вчити моделям поведінки із негативним досвідом в Інтернеті.
- Заохочувати користуватись ґаджетами в зонах видимості дорослих. Це допоможе тримати під контролем, з ким ваша дитина контактує в Інтернеті через телефон, планшет, смарт-телевізор, ігрову приставку та інші пристрої, підключені до Інтернету; встановлювати часові межі користування ґаджетами, щоб балансувати час, проведений в режимі онлайн та флайн; контролювати додатки, ігри, веб-сайти та соціальні мережі, якими користується дитина, та їх відповідність віку дитини; вчитись встановлювати на ґаджети дитини батьківський контроль, вимикати можливість спілкування або обміну повідомленнями в онлайн-чатах та функцію «поділитися розташуванням» у налаштуваннях додатків чи ігор, оскільки це може наразити дитину на небезпеку у вигляді небажаного контакту чи розкрити її фізичне місце розташування; перевіряти налаштування приватності в іграх та соціальних мережах, якими користується дитина, наявності в її профілі ввімкнених налаштувань приватності.
- Обмежити коло осіб, які можуть контактувати з дитиною та просити дитину радитись, перш ніж додавати нових друзів; використовувати доступні технології для налаштування батьківського контролю на пристроях, які можуть обмежувати шкідливий контент, контролювати дії дитини та обмежувати чи блокувати час користування підключеними до Інтернету пристроями або окремі функції (наприклад, камери, покупки через мобільні додатки); бути уважними до ознак страху чи тривоги, зміни поведінки, режиму сну та апетиту.
- Спостерігати, як дитина будує контакти зі світом: якщо більше сидить у ґаджетах, замкнута й не може описати свій стан; не знаходить слова, щоби розповісти про свої почуття та проведений день; якщо наживо не спілкується, не ходить у гості, не ходять в гості до неї; слухає депресивну, параноїдальну музику; має відсторонений погляд, апатію, дитина млява, має поганий апетит, не має інтересу в очах – у такому разі треба звертатися до фахівців і знати, куди звернутися за додатковою порадою та підтримкою, а також повідомляти дитині, куди вона може у разі потреби звернутись по допомогу. Важливо рахуватися з почуттями підлітка і не заперечувати їх, треба легалізувати ці почуття і дати дитині зрозуміти, що її приймають і про це можна говорити у родині.
У разі виявлення, що дитина стала жертвою будь-яких проявів насильства чи експлуатації, вербування чи маніпуляцій в цифровому просторі, варто одразу звернутись до Національної поліції України та надіслати повідомлення про правопорушення до департаменту кіберполіції Національної поліції України за посиланням (цілодобово).
Психологічну допомогу та підтримку можна отримати за номерами телефонів:
- Національна гаряча лінія з питань протидії насильству та захисту прав дитини (Пн – Пт з 12:00 до 16:00):
0 800 500 225 (безкоштовно зі стаціонарних); 16 111 (безкоштовно з мобільних).
2) Онлайн консультація для підлітків в Teenergizer.
3) Чат-бот у Telegram і Viber допоможе дізнатись, куди звертатись за допомогою.
Встановити «батьківський контроль» для пристроїв із операційною системою Windows 10 можна за такою послідовністю дій:
1) перейдіть з меню Пуск в розділ «Облікові записи користувачів»;
2) у категорії «Сім’я та інші користувачі» натисніть «Додати члена сім’ї»;
3) операційна система на вибір запропонує створити профіль для дитини або дорослого;
4) обравши відповідний пункт, введіть адресу електронної пошти. Для підтвердження адреси зайдіть в папку вхідних повідомлень електронної пошти.
Важливо: операційна система не дозволить активувати «батьківський контроль» для локального облікового запису. Створіть новий профіль для кожного користувача, якого належить контролювати.
Встановити «батьківський контроль» для пристроїв з операційною системою Android можна за такою послідовністю дій:
1) відкрийте програму «Play Маркет»;
2) у лівому верхньому кутку екрану натисніть на значок «меню» і виберіть «Установки» – «Батьківський контроль».
3) увімкніть означену функцію.
4) обмежте доступ до налаштувань «батьківського контролю», встановивши PIN-код.
5) встановіть такі фільтри: «Додатки, ігри, фільми і серіали. Виберіть максимально допустиме вікове обмеження для контенту», «Музика і книги. Забороніть завантаження і покупку контенту для дорослих».
Важливо: «батьківський контроль» діє тільки на тому пристрої, де ви його налаштували. При необхідності ввімкніть його на іншому пристрої, знову виконавши наведені вище інструкції.
Встановити «батьківський контроль» для пристроїв «iPhone», «iPad», «iPod touch» можна за такою послідовністю дій:
1) перейдіть в меню «Налаштування» – «Основні» – «Обмеження».
2) покрутіть вниз і натисніть «Обмеження», а потім «Включити обмеження». 3) створіть пароль функції «Обмеження».
Код-пароль обмежень необхідний для зміни налаштувань або відключення обмежень. Крім того, на сайтах підтримки від виробників можна отримати додаткову інформацію щодо принципів роботи та точного налаштування функції «батьківського контролю» та за посиланням.

Інформація
про отримання путівки до дитячого оздоровчого табору
До 10 травня надати документи і заяву
Перелік категорій та документів, зразок заяви
*************************************************************
Доводимо до відома батьків та учнів
Управління освіти повідомляє, що з січня 2019 року набули чинності Закони України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо протидії булінгу (цькуванню)»
************************************************************************
Учні ліцею та їх батьки!
Згідно з постановою КМУ від 26.10.2016 № 745 внесено зміни до розпорядчих документів, регламентуючих порядок видачі
паспорту громадянина України. В постанові зазначено, що кожен громадянин України, який досяг 14 – річного віку, забовʼязаний
отримати паспорт за місцем своєї реєстрації.
З порядком оформлення паспорта громадянина України та переліком необхідних докумнтів можна ознайомитися на офіційному сайті Державної міграційної служби України
Лист МОНУ щодо оформлення паспортів громадянина України учнями закладів загальної середньої освіти
Детальна інформація за посиланням ⇒ http://mcl.mk.ua/wp-content/uploads/2015/09/Центр.р.додаток-0001.jpg
Детальна інформація за посиланням ⇒ http://mcl.mk.ua/wp-content/uploads/2015/09/Центр.р.додаток-0002.jpg
Інформація
про працівників ювенальної превенції Центрального ВП ГУНП в Миколаївській області.
****************************************************************************
Анкета для батьків
****************************************************************************
Психолого – педагогічна консультація для батьків:
«Аспекти відносин батьків та вчителів»
Чи потрібно батькам будувати ефективні відносини з учителями? Одним є найважливіших факторів, що впливають на успішність дитини є включення батьків у її освіту, зокрема формування здорових стосунків між батьками та вчителями.
Поради, які допоможуть батькам вибудувати конструктивні стосунки з педагогами:
- Не відкладайте знайомство з учителями вашої дитини. Налагодьте зв’язок з класним керівником в перший навчальний тиждень. Це дасть вам шанс познайомитись не в конфліктній ситуації.
- Усе спілкування між батьками та вчителями повинно зосереджуватись на тому, що буде краще для вашої дитини. Від цього залежить її успішність у школі.
- Батьки знають свою дитину краще, ніж учитель. Якщо ви розповісте про її характер, сильні сторони, інтереси, потреби та проблеми, тоді вчителю буде простіше знайти підхід до вашої дитини.
- Взаємна відкритість є важливим аспектом спілкування між батьками та вчителями.
- Визначтеся зі способами спілкування. Чи то за допомогою телефону, електронних листів, чи при особистих зустрічах, завжди виходьте на контакт з учителем для вирішення проблем.
- Також ви можете відправити лист з подякою вчителю дитини. Як правило, батьки виходять на зв’язок з учителем лише тоді, коли є скарги або якась конфліктна ситуація. Дякуйте вчителям, надихайте їх, проявляючи свою підтримку.
- Створіть міцні стосунки з учителем, просто допомагаючи із проблемами класу, – це чудовий спосіб підтримати педагога.
Ось кілька підказок для ефективного спілкування під час бесіди з учителем:
- Визначте мету й тему вашої зустрічі з учителем, обговоріть з ним усі питання. Попередньо обговоривши всі питання, моменти, що цікавлять вас, ви не просто будете почувати себе більш підготовленими, це допоможе вчителю зрозуміти причину вашого бажання зустрітися з ним.
- Заплануйте проведення зустрічі на час, зручний для вчителя. Це дасть йому можливість спланувати й підготувати всю необхідну інформацію.
- Складіть план. Запишіть усі ваші запитання й певні аспекти. Запитання варто ставити чітко, ясно, тоді вчитель зможе дати вам чітку відповідь.
- Будьте позитивно налаштовані під час розмови з учителем. Слідкуйте за своєю мовою, тоном, виразом обличчя й жестикуляцією – усе це відображає ваше ставлення до того, що відбувається. Ваше завдання – співпрацювати з учителем вашої дитини, щоб разом ви могли вирішити будь-які проблеми, що з’являються у вашого сина чи доньки.
- Підсумовуйте кожен обговорений пункт. Так ви зможете уникнути будь-яких непорозумінь і досягнете згоди.
- Переконайтеся, що ви правильно зрозуміли вчителя. Дуже часто вчителі використовують педагогічні терміни, яких батьки можуть не знати. Не бійтеся й попросіть пояснень. По закінченні бесіди переконайтеся, що вам зрозуміла вся отримана інформація.
- Не затягуйте розмову. Вона не повинна тривати більше сорока хвилин. Якщо цього часу недостатньо, домовтеся ще про одну зустріч. Це дасть вам можливість обміркувати всю отриману інформацію.
Завдання всього суспільства полягає в тому, щоб виростити здорову, турботливу й відповідальну дитину. У школі таке суспільство представлено батьками, учителями та усіма працівниками школи, які розуміють, що їхнє головне завдання – працювати разом, підтримувати й направляти розвиток вашого сина чи доньки. Підтримуйте свою дитину. Налагоджені стосунки між батьками та вчителями є запорукою її успіху у школі.
Шість порад-побажань батькам, які допоможуть об’єднати зусилля під час навчання дітей
Порада 1. Підтримуйте вчителя.
Кожний учитель скаже, що коли батьки проявляють готовність допомагати вчителю й підтримувати його, то разом вони легше справляються з усіма проблемами, які виникають протягом навчального року.
Порада 2. Будьте залученими в навчальний процес
Усі батьки повинні знати, що відбувається в повсякденному шкільному житті їхньої дитини. Ось що їм необхідно робити щодня.
- Питати в дитини, як пройшов її шкільний день. Заводити розмову про те, що нового вона дізналась, з ким дружить, що їла на обід і т. п.
- Стежити за тим, щоб у дитини був визначений час на виконання домашніх завдань. Відповідати на всі її запитання та допомагати при необхідності.
- Читати всі записки/зауваження, які пише вчитель. Записи вчителя – це основна форма спілкування між учителем і батьками. Шукайте їх і читайте, щоб залишатись у курсі подій, що відбуваються.
- Негайно зв’язуватись з учителем, якщо є які-небудь побоювання.
- Цінувати освіту вашої дитини та щодня розповідати їй про важливість навчання. Це, мабуть, найбільш цінна допомога батьків у навчанні дітей. Ті діти, які цінують процес навчання й освіту в цілому, частіше досягають успіху, а ті, хто не цінує, часто зазнають невдачі.
Порада 3. Не кажіть погано про вчителя у присутності дитини.
Ніщо так не підриває авторитет учителя, як негативні відгуки й погані слова батьків про нього, висловлені у присутності дітей. Бувають моменти, коли ви незадоволені роботою вчителя, але ваша дитина ніколи не повинна про це знати. Це заважає її освіті. Тримайте при собі ваші особисті думки про педагога й діліться ними лише з адміністрацією школи або самим учителем.
Порада 4. Доводьте до кінця свої обіцянки
Дітям потрібні режим і дисципліна. Якщо дитина порушує дисципліну, то наслідки повинні бути як у школі, так і вдома. Це показує їй, що батьки та школа – це однодумці, що їй не вдасться уникнути наслідків поганої поведінки. Але якщо ви не маєте наміру доводити до кінця дисциплінарні заходи, то не обіцяйте цього вчителю. Коли ви так робите, то тим самим даєте дитині зрозуміти, що вона може порушити дисципліну, і ніякого покарання за цим не послідує. Доводьте до кінця свої обіцянки.
Порада 5. Якщо сталася якась конфліктна ситуація, вислухати потрібно обидві сторони ( і дитину, і вчителя), а потім робити висновки і вирішувати ситуацію.
Порада 6. Не виправдовуйте дитину.
Допомагайте педагогам привчати дитину до відповідальності. Якщо ваша дитина скоїла поганий учинок, не виручайте її, постійно виправдовуючи. Іноді бувають поважні причини, але якщо ви постійно виправдовуєте вашу дитину, то нічим не допомагаєте їй. Ви не зможете вибачатись за неї все життя, тому не дозволяйте їй звикати до ваших виправдань.
**************************************************************************
Бережемо здоровя дітей!
Причинами порушення психічного здоров’я дитини можуть бути такі чинники:
-
- Емоційно-нестабільний стан майбутньої мами в період вагітності та наявність стресових ситуацій; небажаність дитини або невідповідність статі новонародженого бажанням батьків;
-
- Аномальний, травматичний перебіг пологів, травмування певних відділів нервової системи немовляти; біологічна і соціальна незрілість батьків;
-
- Наслідки Чорнобильської катастрофи, що виявляються у негативній деформації емоційного стану дорослих і дітей;
-
- Суспільно-економічне становище, перехідна кризова ситуація, напруженість життя, прискорення його ритму — як результат відчуття невизначеності, страху перед майбутнім у значної частини населення, стресові стани та емоційні перевантаження;
-
- Низький рівень психологічної культури батьків, переважання невротичних станів, що спричиняє появу у дітей почуття страху і тривожності; відсутність у поведінці дорослих гнучкості та доброзичливості; незадовільний стан сімейних взаємин;
-
- Недостатня особистісна самореалізація дитини, дискомфорт у міжособистісних взаєминах з членами сім’ї, з ровесниками та педагогами;
-
- Раннє навчання та його невідповідність психічним та віковим можливостям дітей; завищені навчальні вимоги, надмірна інформатизація, абстрактність та відірваність знань від життя.
- Стан психічного здоров’я, повноцінна життєдіяльність дитини значною мірою залежать від збалансованості емоцій. Позитивні емоції забезпечують оптимальність перебігу психічних процесів (сприймання, пам’яті, уяви, мислення), поліпшують ефективність інтелектуальної діяльності та підвищують рівень активності особистості. Позитивний емоційний стан сприяє формуванню вольових процесів, від яких залежить успішна діяльність особистості, в тому числі й навчальна діяльність.
СПОСОБИ ПРОФІЛАКТИКИ ПСИХОЕМОЦІЙНИХ СТАНІВ:
o економно витрачайте свої емоційно – енергетичні ресурси;
o будьте оптимістом;
o ігноруйте похмурі сторони життя, позитивно оцінюйте події та ситуації;
o живіть під девізом : «Загалом усе добре, все, що відбувається тільки на краще»;
o сприймайте незадовільні обставини життя як тимчасові та намагайтеся змінювати їх на кращі;
o помічайте свої досягнення та успіхи, хваліть себе за них, радійте досягнутій меті;
o «не прокручуйте» постійно в голові негативні ситуації, краще усвідомте причини помилок та зробіть відповідні висновки;
o візьміть за правило: довше і частіше спілкуватися з приємними людьми та навпаки обмежте спілкування до мінімуму з неприємними;
o необхідно бути гнучким в оцінках дій інших людей. Пам’ятайте, що всі люди мають право на помилки, кожна людина має право на прояв індивідуальності. Спостерігаючи за іншою людиною, звертати увагу те, чим ви з нею схожі і коли хтось зробить те, що вам не подобається, пригадайте, що ви іноді робите подібні речі.
**************************************************************************
Батькам підлітків
10 ПОРАД БАТЬКАМ ПІДЛІТКІВ
- У підлітковому віці діти починають оцінювати життя своїх батьків. Підлітки, особливо дівчатка, обговорюють поведінку, вчинки, зовнішній вигляд мам і тат, вчителів, знайомих. І постійно порівнюють. У якийсь момент результат цього зіставлення позначиться на ваших відносинах з сином або дочкою. Він може бути для вас як приємним, так і неприємним. Так що, якщо не хочете вдарити в бруд обличчям, починайте готуватися до цієї оцінки, як можна раніше.
- 2. Головне у ваших взаєминах з дитиною – взаєморозуміння. Щоб встановити його, ви повинні проявляти ініціативу і не таїти образ. Не слід як іти на поводу миттєвих бажань дитини, так і завжди опиратися їм. Але якщо ви не можете або не вважаєте потрібним виконати бажання сина або дочки, потрібно пояснити, чому. І взагалі, розмовляйте більше зі своїми дітьми, розповідайте про свою роботу, обговорюйте з ними їхні справи, іграшкові або навчальні, знайте їх інтереси і турботи, друзів і вчителів. Діти повинні відчувати, що ви їх любите, що в будь-якій ситуації вони можуть розраховувати на вашу пораду і допомогу і не боятися глузування або зневаги.
Підтримуйте впевненість дітей в собі, в своїх силах, в тому, що навіть при певних недоліках (які є у кожного) у них є свої незаперечні переваги. Стратегія батьків – сформувати у дитини позицію впевненості: «все залежить від мене, в мені причина невдач або успіхів. Я можу домогтися багато чого і все змінити, якщо зміню себе».
У виховному процесі неприпустима конфронтація, боротьба вихователя з вихованцем, протиставлення сил і позицій. Тільки співпраця, терпіння і зацікавлена участь вихователя в долі вихованця дають позитивні результати. - Дивуйте – запам’ятається! Той, хто робить несподіване і сильне враження, стає цікавим і авторитетним. Що приваблює дитину в дорослому? Сила – але не насильство. Знання – згадайте, наприклад, одвічні «чому?» у малят. На яку їх частку ви зуміли зрозуміло і повно відповісти? Розум – саме в підлітковому віці з’являється можливість його оцінити. Уміння – тато вміє кататися на лижах, лагодити телевізор, водити машину… А мама малює, готує смачні пиріжки, розповідає казки… Зовнішній вигляд – його більшою мірою цінують дівчатка. Життя батьків, їх звички, погляди мають набагато більший вплив на дитину, ніж довгі повчальні бесіди. Важливе значення для підлітків мають і ваші доходи. Якщо ви в цій області конкурентоздатні, заздалегідь подумайте, що ви можете покласти на іншу чашу ваг, коли ваша дитина підросла поставить вас перед цією проблемою.
- Ви хочете, щоб ваша дитина була міцною і здоровою? Тоді навчіться самі і навчіть його основам знань про свій організм, про способи збереження і зміцнення здоров’я. Це зовсім не означає, що ви повинні освоїти арсенал лікаря і призначення різних ліків. Ліки – це лише «швидка допомога» в тих випадках, коли організм не справляється сам. Ще Тіссо стверджував: «Рух може за своєю дією замінити всі ліки, але всі лікувальні засоби світу не в змозі замінити дію руху». Головне – навчити організм справлятися з навантаженнями, насамперед фізичними, тому що воно тренує не тільки м’язи, але і всі життєво важливі системи. Це праця чимала і регулярна, але і вона дає людині «почуття м’язової радості», як назвав це відчуття майже сто років тому великий лікар і педагог П.Ф. Лесгафт. Звичайно, фізичні і будь-які інші навантаження повинні відповідати віковим можливостям дитини.
До речі, тільки фізичні вправи, у тому числі і на уроках фізкультури, можуть пом’якшити шкоду від багатогодинного сидіння за партою. Так що не поспішайте звільняти дитини від фізкультури. Це не принесе йому навіть тимчасового полегшення у напруженому шкільному житті. Навіть якщо у нього є хронічне захворювання (і тим більше!), йому необхідно займатися фізкультурою, тільки за спеціальною програмою.
І абсолютно необхідно, щоб дитина розуміла: щастя без здоров’я не буває. - Скільки часу в тиждень ви проводите зі своїми дітьми? За даними соціологічних опитувань, більшість дорослих в середньому присвячують дітям не більше 1,5 години в тиждень! І як сюди втиснути розмови по душах, походи в театр і на природу, читання книг і інші спільні справи? Звичайно, це не вина, а біда більшості батьків, які змушені проводити на роботі весь день, щоб наповнити бюджет сім’ї. Але діти не повинні бути надані самі собі. Добре, якщо є бабусі і дідусі, здатні взяти на себе частину проблем виховання. А якщо їх немає? Обов’язково подумайте, чим буде займатися ваша дитина в години, вільні від навчання і приготування уроків. Спортивні секції (не забудьте самі поспілкуватися з тренером) не просто займуть час, а допоможуть зміцнити здоров’я і розвинуть рухові навички та вміння. У будинку дитячої творчості можна навчитися шити, будувати літаки, писати вірші. Нехай у дитини буде свобода вибору заняття, але він повинен твердо знати: часу на неробство й нудьгу у нього немає.
- Бережіть здоров’я дитини і своє, навчитеся разом з ним займатися спортом, виїжджати на відпочинок, ходити в походи. Який захват відчуває дитина від звичайної сосиски, засмаженої на багатті, від шматочки чорного хліба, який знайшовся в пакеті після повернення з лісу, де ви разом збирали гриби. А день, проведений у гаражі разом з батьком за ремонтом автомобіля, здасться хлопчиськові святом більш важливим, ніж катання в парку на самому «крутому» атракціоні. Тільки не пропустіть момент, поки це дитині цікаво.
Те ж саме стосується і звички до домашніх справ. Маленькому цікаво самому мити посуд, чистити картоплю, пекти з мамою пиріг. І це теж можливість розмовляти, розповідати, слухати. Пропустили цей момент – «вберегли дитину, щоб не бруднив руки, всі – помічника позбулися назавжди. - Бажання дорослих уникнути розмов з дітьми на деякі теми привчає їх до думки, що ці теми заборонені. Ухильна або спотворена інформація викликає у дітей необґрунтовану тривогу. І в той же час не треба давати дітям ту інформацію, яку вони не запитують, з якої поки не можуть впоратися емоційно, яку не готові осмислити. Кращий варіант – дати прості і прямі відповіді на запитання дітей. Так що і самим батькам треба всебічно розвиватися не тільки в області своєї спеціальності, але і в області політики, мистецтва, загальної культури, щоб бути для дітей прикладом моральності, носієм людських чеснот і цінностей.
- Не оберігайте підлітків надмірно від сімейних проблем, як психологічних (навіть якщо сталося нещастя, чия-то хвороба або відхід з життя, – це загартовує душу і робить її більш чутливою), так і матеріальних (це вчить знаходити вихід). Підліткові необхідні позитивні і негативні емоції. Для успішного розвитку дитини корисно зрідка відмовляти йому в чому-небудь, обмежувати його бажання, тим самим готуючи до подолання подібних ситуацій в майбутньому. Саме вміння справлятися з неприємностями допомагає підліткові сформуватися як особистості. Роль дорослої людини полягає насамперед у тому, щоб допомогти дитині стати дорослим, тобто навчити його протистояти дійсності, а не тікати від неї. Відгороджуючи дитини від реального світу, нехай навіть з найкращими намірами, батьки позбавляють його можливості придбати життєвий досвід, знайти свій шлях.
Ніколи не брешіть дитині, навіть якщо це продиктовано кращими переконаннями і турботою про його спокій і благополуччя. Діти якимось невідомим чином відчувають брехня в будь-якій формі. А того, хто обдурив раз-інший, довіри чекати вже не доводиться. - Якщо ви вже встигли наробити помилок у вихованні, вам буде важче, ніж на початку шляху. Але якщо у свого вихованця ви виявите хоч крапельку хорошого і будете потім спиратися на це гарне в процесі виховання, то отримаєте ключ до його душі і досягнете хороших результатів.
Такі прості і місткі поради вихователям можна зустріти в старовинних педагогічних посібниках. Мудрі педагоги наполегливо шукають навіть в погано вихованій людині ті позитивні якості, спираючись на які можна домогтися стійких успіхів у формуванні всіх інших. - Якщо ви зрозуміли, що були не праві, нехтували думкою сина або дочки в будь-яких важливих для них питаннях, не бійтеся зізнатися в цьому спочатку собі, а потім і дитині. І постарайтеся не повторювати цю помилку знову. Довіру легко втратити, а відновлювати її довго і важко.
Радимо прочитати!
Кращі книги про виховання!
Юлия Гиппенрейтер «Общаться с ребёнком. Как?» и «Продолжаем общаться с ребенком. Так?» 
Адель Фабер, Элейн Мазлиш. “Как говорить, чтобы дети слушали, и как слушать, чтобы дети говорили”
Дональд Вудс Винникотт «Разговор с родителями”
Владимир Леви «Как воспитывать родителей или Новый нестандартный ребенок»
У автора особая манера излагать свои мысли: кто-то влюбляется в нее с первой строчки, а у кого-то это вызывает раздражение. Для тех, кто знаком с другими книгами Владимира Леви и любит их, эта книга станет настоящим подарком. Из этой книги вы узнаете, как дети делаются хорошими, несмотря на воспитание.
Замечательный позитивный психолог делится с родителями профессиональными секретами – искусство общения родителей и детей, искусство внушения и влияния, дети, непохожие на других, трудности обучения, проблемы подростков, наркотическая опасность, первая любовь как избежать непослушания, как не избаловать ребенка и при этом не заставить его чувствовать себя ненужным и нелюбимым, как пережить переходный возраст… Автор очень мудрые вещи произносит с иронией, шутками-прибаутками.
Людмила Перельштейн «Осторожно: дети! Или пособие для родителей, способных удивляться»
Часто воспитание превращается в борьбу между родителем и ребенком, потому что родители очень часто набиты стереотипами и думают, что лучше знают, что необходимо их детям. Книга предлагает отказаться от традиционного тоталитарного воспитания и посмотреть на ребенка, как на свободную личность.
Елена Николаева “Как и почему лгут дети? Психология детской лжи”
Существует много причин, по которым дети лгут. И не всегда они связаны с желанием ребенка обмануть. На разных этапах становления человек будет лгать, причем ложь не всегда будет связана с формирующимися негативными чертами характера ребенка. Однако будет ли это случайным эпизодом его жизни или станет личностной чертой, зависит от реакции взрослых на детскую ложь. Именно поэтому одни дети перестают лгать, а другие начинают делать это часто и с каждым днем все искуснее и искуснее.
В данной книге проанализированы причины лживого поведения на разных этапах становления личности ребенка.
Татьяна Бабушкина «Что хранится в карманах детства»
Чудесная книга! Она о том, как взрослый и маленький человек могут ежедневно дарить радость и счастье друг другу, используя простые и вечные элементы быта и бытия. Книга – мозаика практичных и актуальных советов совместного времяпровождения.
Карен Прайор «Не рычите на собаку. Книга о дрессировке людей, животных и самого себя»
Вся суть книги вынесена в название. К счастью, речь идет не о коварных манипуляциях, гипнозе и полном подчинении воли, а о действенном способе влиять на поведение других – положительном подкреплении.
Автор утверждает, что из книги вы узнаете, как: заставить супруга раз и навсегда перестать ворчать, научить трехлетнего ребенка вести себя прилично, объяснить кошке, что не надо залезать на кухонный стол, сподвигнуть начальника регулярно повышать вам зарплату, избавиться от вредных привычек.
Даниэль Пеннак «Как роман»
Книга предназначена для родителей, которые хотят подарить своим детям удовольствие чтения. Это не методика, это история одного родителя, такого же, как и мы с вами, который хочет, чтобы его дети читали и получали от этого удовольствие. Даниэль Пеннак педагог, он много работал с детьми, в том числе, с особенными. Он сумел научить и привить любовь к чтению многим-многим маленьким читателям.
Цитата из книги: “Парадокс чтения: оно уводит нас от реальности, чтобы наполнить реальность смыслом”.
“Мы ищем в книге писателя, ищем творческий почерк; товарищей по играм нам уже мало, мы ищем спутников жизни”
“чтение… как и любовь, просто образ жизни”
Галина Могилевская «Дети и деньги»
Давать подростку деньги на мелкие расходы или не давать? Как контролировать его траты? Как внушить детям правильный взгляд на роль денег в ряду других ценностей жизни? Автор рассматривает эти ситуации на конкретных примерах из жизни.
Эда Ле Шан «Когда ваш ребенок сводит вас с ума»
В своей книге Эда ЛеШан мудро и чутко анализирует типичные конфликтные ситуации, возникающие практически в каждой семье. Книга поможет родителям точно и быстро установить причины негативного поведения ребенка, понять и усвоить психологические рекомендации по воспитанию детей.
Гордон Ньюфелд и Габор Матэ «Не упускайте своих детей»
Психотерапевт Гордон Ньюфелд и врач Габор Матэ пишут о таком плохо изученном феномене детско-родительских отношений, как замещение привязанности к родителям привязанностью к ровесникам. Авторы считают эту тенденцию одной из самых разрушительных и неправильно понимаемых в современном обществе. Они показывают, как и почему дети постепенно теряют с нами контакт, и как потеря этого контакта негативно влияет на их психоэмоциональное развитие.
Книга опровергает многие устоявшиеся представления о воспитании детей – надуманное значение “социализации”, ценность общения внутри подростковой среды. Авторы убедительно доказывают, что избыточное общение со сверстниками разрушает личность ребенка, останавливает его в развитии и ровно ничего не дает для будущей интеграции в общество, вопреки тому, как принято считать. Книга на редкость полезная, особенно для тех, кто планирует перевод ребенка на семейное образование или экстернат. А остальных родителей она заставит задуматься и проводить больше времени с детьми.+
Джон Грэй «Дети с небес»
Эта книга — одна из важнейших среди книг о воспитании детей. Автор заменяет понятие «послушание» на «сотрудничество» и поясняет, как ненавязчиво перейти от первого ко второму.
Его методика воспитания базируется на 5 принципах:
- Совершать ошибки —нормально.
- Отличаться от других —нормально.
- Проявлять негативные эмоции —нормально.
- Хотеть большего —нормально.
- Выражать свое несогласие — нормально, но помни, что мама и папа — главные.
Джон Грэй также считает, что не надо ограждать ребенка от проблем — нужно помочь пройти ему через эти трудности.
Цитаты:
«Вместо того чтобы учить детей, что хорошо, а что плохо, учите их находить ответ в собственной душе».
«Проблемы детей начинаются дома и могут быть решены там же».
«Чтобы воспитать в ребенке дух сотрудничества, уверенность в себе и отзывчивость, необходимо развивать его волю, а не ломать ее».
«Используя наказание, вы становитесь ребенку врагами, от которых нужно таиться, а не родителями, от которых можно ждать помощи».
ГЭРИ ЧЕПМЕН, РОСС КЭМПБЕЛЛ «ПЯТЬ ПУТЕЙ К СЕРДЦУ РЕБЕНКА»
Книга была издана в 1992 году и сразу стала бестселлером. Она рассказывает о безусловной, искренней любви, способной творить чудеса. Если вы хотите видеть своего малыша счастливым, вам просто необходимо найти путь к его сердцу!
Авторы выделяют 5 основных путей к сердцу ребенка:
- Прикосновения.
- Слова поощрения.
- Время.
- Подарки.
- Помощь.
Поскольку дети все разные, подходы к воспитанию также должны отличаться. Задача родителей состоит в том, чтобы найти «язык» своего ребенка и научиться помогать ему именно таким способом.
Цитата:
«Учитывая, как мало времени в действительности вечно занятые взрослые могут уделять своим детям, всем родителям крайне важно знать, как на самом деле любить своих детей и уметь выражать эту любовь постоянно».
*************************************************************
Шановні батьки!
Щороку у листопаді в Миколаївському класичному ліцеї з 17.00 до 18.30 проходять
інтерактивні батьківські збори.
Ви матимете можливість поспілкуватись із кожним вчителем
і дізнатись про досягнення вашої дитини.
************************************************************************************
Батькам підлітка
*******************************************************************************

Традиції сімейного спілкування
“Батьки і діти! Діти і батьки!
Нерозділиме і довічне коло.
Ми засіваємо житейське поле
на день майбутній – на віки”
Б.Олійник
З давніх-давен сім’я на Україні була завжди в пошані, тому що, саме тут проходить народження, становлення та формування світогляду людини. Більш того, саме сім’я є колискою величних почуттів – кохання, взаєморозуміння і відповідальності.
Сім’я – це школа людських взаємин, де діти з перших кроків свого життя засвоюють систему моральних цінностей, норми поведінки, культурні традиції народу. Найголовнішими і найближчими вихователями дитини є батьки, котрі повинні створити умови, за яких дитина мала б можливість зростати активною, життєрадісною, творчою особистістю, чемною і привітною, люблячою своїх рідних, свій край, мову. Саме батьки мусять змалечку прилучати дітей до традицій і звичаїв свого народу, вчити поваги до морально-естетичних цінностей українського народу.
Батьки у всьому світі, виховуючи своїх дітей, можуть іти одним з трьох шляхів: влади, поступливості або діалогу. Пропоную послухати коротку характеристику цих шляхів і зробити можливі наслідки для дитини, для батьків, для родини.
ВЛАДА Цей шлях опирається на переконання дорослого, що батьки завжди краще знають і мають рацію, демонструють дитині, хто головний. Дитина повинна підкорятися їхній волі, найкраще без дискусії. Батьки найчастіше виступають у ролі контролера, екзекутора, судді, володаря, поліцейського, а іноді й ката. Такий образ батьків викликає у дитини почуття страху, злості, гніву, жалю, несправедливості, кривди, приниження, сорому. У дитини з’являється переконання, що батьки її не розуміють, можливо, не люблять.
У поведінці дитини може з’явитися опір, брехня, покора, агресія, ворожість, бунт або лицемірство. Дитина може думати: „ніхто не прислухається до моєї думки, а, значить, мої думки дурні та нічого не варті. Я ні на що не здатна, якщо мене треба постійно контролювати, слідкувати за мною, перевіряти. Тільки батьки знають, що добре для мене”
Можливі наслідки для дитини – відсутність бажання змінюватися, залежність від думки та оцінок інших, нездатність творчо мислити, самостійно вирішувати проблеми, занижена самооцінка, відсутність віри у власні можливості. Можливі наслідки для батьків – почуття безсилля, нездатності вплинути на ситуацію, що посилюють незадоволення дитиною та собою як батьками. Наслідки для родини – холодність, неприязнь, емоційна відчуженість, ворожість, конфлікти. Родина перетворюється на поле битви.
ПОСТУПЛИВІСТЬ
На цьому шляху батьки заради „святого спокою” поступаються дитині, хоча це суперечить їхнім відчуттям і потребам. Вони підкоряються волі дитини, щоб уникнути конфронтації. Постать батьків поступлива, але наелектризована злістю, роздратуванням щодо „самолюбивої, сповненої бажань і претензій” дитини.
Дитина почувається у виграші — „Я перемогла”. Це породжує змішані почуття: тріумф, почуття провини, невпевненість, викликані відсутністю опору з боку дорослого. Вона може думати: „Всі повинні мені підкорятися”, „Найважливіші мої почуття і потреби”, „Батьки все зроблять заради мене, варто тільки бути впертою”. Свою волю дитина диктує за допомогою крику, плачу, шантажу, тиску.
Можливі наслідки для дитини – відсутність почуття безпеки через своєрідну зміну ролей – батьки виявляються „слабкими”, а дитина „сильною”. У дитини може розвинутися імпульсивний спосіб реагування, егоїзм, нездатність підпорядковуватися авторитетові, суспільним та етичним нормам, а також працювати в колективі (виникають проблеми в школі, з ровесниками).Можливі наслідки для батьків – неприязнь до дитини, безсилля, незадоволення собою як батьками, незадоволення з приводу постійних поступок дитині всупереч своїм потребам та почуттям. Наслідки для родини – відчуженість, холодність, неприязнь (батьки не можуть витримувати поведінку своєї дитини, їм не подобається бути з нею).
ДІАЛОГ
На шляху діалогу батьки передають дитині важливі для них цінності, враховуючи почуття та потреби дитини, а в ситуації конфлікту шукають спільне рішення, яке б задовольняло всіх зацікавлених. Батьки поважають почуття, потреби та думки дитини. Допомагають дитині розкривати свої можливості, сприяють ставленню її адекватної самооцінки. Також батьки поважають свої потреби та почуття, можуть твердо сказати „ні”, коли ситуація вимагає цього. Тому дитина може бути задоволена сама собою, відчувати повагу до власної думки та думки батьків (вчителів, інших людей), мати високе почуття власної вартості та відповідальності за свої вчинки. Дитина може думати: „Я можу сама приймати рішення, я можу бути відповідальною, я здатна багато на що і хочу спробувати свої сили, а якщо в мене не вийде, — спробую ще раз”.
Можливі наслідки для дитини – бажання співпрацювати з батьками, їй подобається бути з ними. У дитини розвивається впевненість у собі, повага до потреб і почуттів інших. Можливі наслідки для батьків – задоволення собою як батьками, почуття близькості, радість від перебування разом з дитиною, приязні стосунки з нею. Можливість виразити своє незадоволення (гнів, розчарування, злість), не ображаючи дитину. Наслідки для родини – менше конфліктів, бо вони вирішуються вчасно і за допомогою діалогу. Дитина вчиться самостійності та відповідальності. Розвивається конструктивні діалогічні стосунки між батьками та дітьми, формуються міцні емоційні зв’язки та вміння виявляти взаємну турботу та повагу.
Загальний висновок: Ефективний шлях у вихованні – це діалог.
Дитина — дзеркало сім’ї: як у краплі води відбивається сонце — так у дітях відбивається моральна чистота матері й батька.
В. О. Сухомлинський


















