Історія

Цікавинки з історії

2023-2024 навчальний рік

НМТ у 2024 році складатимуть лише ті, хто планує вступати до ЗВО. Тестування відбуватиметься у комп’ютерній формі. Вступники складатимуть іспит із чотирьох предметів. Обов’язковими будуть:

  • українська мова (без літератури);
  • історія України;
  • математика;
  • ще один предмет на вибір.  
Історію України вступники минулих років найчастіше обирали серед інших предметів, адже результати цього іспиту можна використати для різних суспільно-гуманітарних або технічних спеціальностей. Знання з історії України формують уміння критично мислити, будувати й оцінювати причинно-наслідкові зв’язки, а також не піддаватися маніпуляціям та фейкам.

На виконання завдань з кожного предмета учасники матимуть по 60 хвилин. Усі 4 тестування вступники складатимуть протягом одного дня у два блоки по 120 хвилин (2 предмети) з перервою між ними. У 2024 році така модель НМТ є найбільш прийнятною, адже враховує безпекову ситуацію. Так учасникам, яким потрібно подолати значну відстань до пункту тестування, потрібно буде лише один раз з’явитися до екзаменаційного центру. А ті, хто складатиме тестування за кордоном, зможуть це зробити у місцевих екзаменаційних центрах.

Бажаємо усім вступникам успіхів у підготовці до НМТ-2024!

2022-2023 навчальний рік

https://nus.org.ua/news/vstupna-kampaniya-2023-planuyut-zaminyty-zno-na-rozshyrenyj-nmt/

Освітня галузь «Суспільствознавство»

Важливість предметів, інтегрованих курсів громадянської та історичної освіти в умовах збройної агресії Російської Федерації проти України посилюється потребою зміцнення національної ідентичності, плекання патріотизму, формування ключових громадянських компетентностей і навичок.

Історія

У 2022/2023 навчальному році вивчення історії в 6 – 11 класах здійснюватиметься за оновленою навчальною програмою «Історія України. Всесвітня історія. 6 – 11 класи» (затверджено і надано гриф «Рекомендовано Міністерством освіти і науки України» наказом Міністерства освіти і науки України від 03.08.2022 № 698), яка містить такі навчальні програми з історії:

  • «Всесвітня історія. Історія України. (Інтегрований курс). 6 клас»,
  • «Історія України. 7-9 класи»,
  • «Історія України. 10-11 класи»,
  • «Всесвітня історія. 7-9 класи»,
  • «Всесвітня історія. 10-11 класи».

2021-2022 навчальний рік

ГОТУЙМОСЯ ДО МУЛЬТИПРЕДМЕТНОГО ТЕСТУ З ІСТОРІЇ УКРАЇНИ 

І.Тест містить всі персоналії для обов’язкового візуального розпізнавання, які відповідають дійсній програмі ЗНО з історії України (охоплює персоналії від “Теми 20. Україна в роки Першої світової війни” і до “Теми 32. Творення нової України”).
ІІ.26 квітня на сайті МОН було опубліковано зразок завдань Національного мультипредметного тесту. Важливо проаналізувати різні типи питань з блоку історії України та розібрати завдання, що входять до нього, виокремити найскладніші для виконання завдання.
Типи завдань:
*На встановлення відповідності
*З вибором однієї правильної відповіді
*Робота з історичними джерелами
*Робота з візуальними джерелами
*Найскладніші завдання

https://vseosvita.ua/test/nmt-z-istorii-ukrainy-personalii-dlia-vizualnoho-rozpiznavannia-802271.html

https://osvita.ua/test/advice/86422/

2020-2021 навчальний рік

До вашої уваги – безкоштовна платформа для підготовки до ЗНО: https://ilearn.org.ua/

Корисні посилання для тих, хто цікавиться історією та бажає успішно здати ЗНО з історії України:

https://osvita.ua/test/training/5040/

http://fimfshb.knukim.edu.ua/yak-pidgotuvatysya-do-zno-z-istoriyi-ukrayiny/

https://studway.com.ua/zno-z-istorii-na-198/

ЗНО з історії України: як правильно підготуватися

Запам’ятовування дат. Наше минуле складається із фактів та подій, що сталися в певні відтинки часу. Розібратися в цьому хаосі можливо лише якщо ми згадаємо, в якому році (а в окремому випадку – місяці і навіть дні) відбулася та чи інша подія. Неможливо говорити про Другу Світову війну, не знаючи дати її початку або закінчення, і тим більше описувати процес становлення держави, якщо не маєш уявлення, в які роки це відбувалося.

Порада – виписати основні дати із кожної теми на окремий листочок в колонку та періодично читати.

Засвоєння закономірностей. ЗНО з історії України – це знання не лише дат, але і закономірностей. Якщо ви будете, подібно мавпі або папузі, бездумно заучувати цифри, то дуже скоро заплутаєтеся і точно зіб’єтеся при відповіді на питання. Кожна подія повинна мати асоціацію, що було зрозуміло – коли, навіщо і з якими наслідками воно сталося.

Порада – поділіть всі факти та події за епохами, для кожної епохи придумайте символ (наприклад, гетьманську булаву для періоду Козаччини) та позначайте цим символом кожну подію подумки чи на папері.

Знання періодизації. ЗНО з історії – перш за все знання періодів. Якщо ви визначите, що Київська Русь була в дев’ятнадцятому столітті, або Українська народна республіка – у вісімнадцятому, то історія України стане для вас страшніше темного лісу. Наше минуле досить довге та багате, і вивчати його безсистемно та опираючись на уривчасті факти із соціальних мереж, просто неможливо (а з огляду на стан тотальної інформаційної війни – ще й небезпечно).

Порада – вивчіть усі періоди історії України, причому не в узагальненому, а розширеному вигляді. Будь-яка система базується на структурі, а періодизація є тим каркасом, до якого ми прив’язуємо дати, факти та події.

Розуміння історії як системи. Наукове знання (в тому числі і гуманітарне) завжди базується на принципі системності. У ситуації підготовки до ЗНО з історії України велике значення має розуміння історії не як роз’єднаних, не пов’язаних між собою фактів, а єдиного цілого, яке не тільки описує минуле, але впливає на сьогодення та передбачає майбутнє. Потрібно розуміти, як та чи інше подія вплинула на наше сучасне життя, і як вона може змінити наше майбутнє.

Порада – Розглядайте кожен історичний факт як частину єдиного цілого, і ставте своїм завданням визначити його місце в канві подій минулого.

Вивчення біографій історичних діячів. Молоді люди часто формують життєві принципи, спираючись на приклади відомих особистостей, в тому числі і з історії України. ЗНО – чудовий привід ознайомитися із біографіями видатних особистостей, що б зрозуміти мотиви їхніх вчинків та взяти життєві уроки. Однак пам’ятаємо, що історія знає не тільки позитивних персонажів, але й злих та жорстоких анти гуманістів, наслідування яким може серйозно спотворити ваше сприйняття дійсності.

Порада – знайомитися не тільки із «сухими» статистичними даними, але і життєписами великих людей.

Читання художньої літератури. Згадайте ваше перше знайомство з історичними подіями під час читання захоплюючих ілюстрованих книг? Цей метод продовжує діяти! Читання художніх історичних романів та новел може стати гарним способом підготовки до ЗНО з історії України, коли ви зможете зануритися до атмосфери історичних подій та відчути себе її безпосереднім учасником. Однак захоплюватися не варто, адже художні романісти мають схильність перебільшувати або фантазувати. Головне завдання творів – пробудити інтерес до детального вивчення історичних подій.

Порада – читайте у вільний час художні історичні книги, оптимальний варіант – читання в громадському транспорті.

Візуалізація портретних зображень. Одне із завдань ЗНО з історії України – ідентифікувати портрети історичних особистостей. Завдання складне – адже далеко не всі мають характерну зовнішність і одяг, часто зовнішній вигляд історичного діяча просто уособлює час, коли він жив. Тут варто попрацювати із візуальної пам’яттю.

Порада – роздрукуйте портрети та повісьте у вас у кімнаті, на кухні або в інших місцях, де часто буваєте. Після того, як запам’ятаєте ці, повісьте інші.

Робота із картами. ЗНО з історії – це орієнтація не лише в часі, але і в просторі. Головною причиною всіх соціально-політичних історичних подій була боротьба за контроль територій, тому вміння орієнтуватися в картах є необхідним.

Порада – не нехтуйте картами, докладно розберіть, що означає кожна стрілочка та хрестик, та спів ставте карту, що аналізується з епохою та періодом. Також варто навчитися співвідносити історичні карти із сучасним геополітичним положенням України.


Аналіз історичних документів. Підготовка до ЗНО з історії України має на увазі ідентифікацію уривків із документів за роками та історичними періодами. І часто впізнавання стилю не гарантує стовідсотково правильну відповідь, адже пропоновані на вибір документи є однотипними і мають лише невеликі розбіжності.

Порада – придбайте хрестоматію, що містить першоджерела історичних документів, прочитайте її один раз та у вільний час гортайте за діагоналлю.

Відвідування історичних музеїв. «Краще один раз побачити, ніж сто разів почути», говорить відоме прислів’я. Знайомство із експозиціями музеїв при підготовці до ЗНО з історії дасть можливість не лише візуалізувати минуле, але й доповнити ваші знання про нього безліччю дрібних деталей, які зможуть послужити тими єднальними елементами між великим нагромадженням фактів та дат.

Порада – не сидіти вдома, а відвідувати навколишні музеї, користуючись послугами грамотного екскурсовода.

Новини України: Цікаві факти про Державний прапор України

Корисно знати всім!

 

 

2019-2020 навчальний рік

Завдання на період карантину з 03.02.2020

8-А,Б класи, історія України

Розділ 3. Продовжити розгляд подій 1648 -1657рр.

 

  1. Опрацювати §§18( завд.3); 19(завд.3); 20(4,5 завд) – відмічені завдання виконати письмово в робочому зошиті.
  2. Відобразити на контурній карті перебіг війни (всі періоди та всі завдння)

9-А,Б класи, історія України

Розділ 4.  Розпочати роботу :

  1. Опрацювати §15(знати сутність українського питання та особливостей проведення “великих реформ” 1860-1870-х років в Україні).
  2. §16-17 ( завд. 4, 5 письмово в зошиті)

9-А, всесвітня історія

Завершити роботу над розділом ІІІ.

Підготувати до здачі робочий зошит, в якому мають бути опрацьовані модернізаційні процеси всіх країн розділу; порівняльна таблиця реформ двох країн на вибір, обов`язково з висновками.

 

10-А,Б класи, всесвітня історія

§§12, 13, 14. Опрацювати Італію, Німеччину, СРСР в 20-30х рр ХХ ст. (в зош. має бути записано в довільній формі (доцільно – складний план – !!!!!!) особливості утвердження тоталітарних режимів)

 

11-А,Б класи, історія України

  1. Повторити з вс. іст. період перебудови в СРСР.
  2. Почати роботу над розділом 4: записати в зош. особливості перебудови в УРСР -§17
  3. §18 -кризові явища  в соціально-економічній сфері.

Форносова Белла Миколаївна

Електронна адреса: b.fornosova@gmail.com

моб. тел.: 0662535329, 0676849480, 0936350594

роб. тел.: 42-45-11

Закінчила Миколаївський педагогічний інститут ім. В.Г. Бєлінського у 1988 за спеціальністю  “Історія з додатковою спеціальністю право”

Стаж роботи: 32 роки

Кваліфікаційна категорія: вища, звання – «вчитель-методист»

Державні нагороди, відзнаки: Грамоти Управління освіти і науки облдержадміністрації (2007, 2010, 2011), відзнака «Вчитель року» (2008)

Класи, в яких викладає: 8 – 11

УВАГА, ЗНО та ДПА!

Якщо під час підготовки у вас виникає потреба пригадати деталі перебігу історичних подій, подробиці життя історичних постатей, звертайтеся до підручників та посібників, де матеріал викладений докладніше (приміром, «Довідника для абітурієнтів та школярів: повний курс підготовки для вступу до вищих навчальних закладів», автори:С. Кульчицький, Ю. Мицик, В. Власов; видавництво «Літера ЛТД»), адже інколи тестові завдання охоплюють більший обсяг навчального матеріалу. Чимало тестових завдань передбачають опрацювання фрагментів історичних джерел, яких, як відомо, щороку стає більше в тесті ЗНО. Використання таких завдань цілком виправдане з огляду на практичну, компетентнісну спрямованість шкільної історичної освіти. На окрему увагу заслуговують завдання, що перевіряють уміння працювати з історичною картою. Відповідно до програми ЗНО-2016 абітурієнтам пропонуватимуть завдання, у яких використовуються не контурні карти, а навчальні історичні карти, з яких зняті прямі підказки.
Належну увагу приділено умінню абітурієнтів розпізнавати пам’ятки архітектури та образотворчого мистецтва. Варто наголосити, що в тестових завданнях, розроблених за розділами, запропоновано всі типи завдань, що їх використовує УЦОЯО для перевірки історичної компетентності абітурієнтів: завдання з вибором однієї правильної відповіді; завдання на встановлення відповідності; завдання на встановлення правильної послідовності; завдання з короткою відповіддю множинного вибору.

УВАГА! ГОТУЄМОСЯ ДО ЗАХИСТУ КУРСОВИХ РОБІТ

Підготовка до виступу

Для того, щоб підготуватись до конкретного виступу потрібно пройти такі етапи:

1) визначити тему і її назву;

2) сформулювати мету;

3) підібрати матеріал;

4) вивчити і осмислити відібрану літературу;

5) записати прочитане.

Підготовка до виступу починається із визначення й уточнення теми. Будь-яка тема є частиною великої проблеми і являє собою одну з її частин. Важливо усвідомити це і не прагнути в одному виступі осягнути неосяжне.

Щоб ваш виступ був результатним, ставте перед собою три запитання:

  • кому я буду говорити?
  • навіщо? з якою метою?
  • що повинні засвоїти слухачі?

 

Принципи публічного виступу

Існує дві групи принципів публічного виступу, за допомогою них можна вирішити що і як говорити у кожному конкретному випадку.

Перша група принципів відповідає на запитання „Що говорити?”, вона дозволяє визначити зміст і спрямованість виступу. До неї належать: визначеність і чіткість особистої позиції, науковість, правдивість, поєднання теорії і практики.

Друга група принципів дає можливість зосередитися на запитанні „Як говорити?”, тобто продумати організаційний аспект промови. До неї можна віднести такі принципи, як опора на активну роль аудиторії, систематичність і послідовність, доступність, диференційований підхід, наочність.

Особливу увагу акцентуємо на принципі наочності, адже використання наочності під час усних виступів підвищує правдивість слова, або принаймні створює ілюзію правдивості, адже краще один раз побачити, ніж сто разів почути. Англійці кажуть: „Бачити – значить вірити”. І це справді так.

Основні вимоги щодо застосування зовнішньої наочності під час виступу:

  • її використання не є самоціллю, а підпорядковується меті й завданню виступу;
  • вона ілюструє тільки головні ідеї, найскладніші проблеми;
  • не слід перевантажувати виступ наочністю, вона залишається допоміжним засобом інформації;
  • слід ретельно продумати доречність застосування кожного виду наочності окремо і всіх їх у комплексі, підготовленість слухачів до їх сприйняття (наприклад, уміння слухачів орієнтуватися на карті);
  • не варто одночасно розвішувати всі таблиці, схеми, малюнки – їх треба показувати в той момент, коли вони потрібні для ілюстрації матеріалу виступу.

Але, застерігаємо, що „картинка”, якою б корисною вона не була, не повністю розкриває зміст слова”.

Концентруємо особливу увагу на тому, що у певному значенні все, що говорить оратор, має за собою ті чи інші авторитетні джерела..

Існує три різновиди авторитетних тверджень:

  • твердження, засноване на авторитеті оратора;
  • твердження, в основі якого лежить суспільна думка;
  • твердження обізнаних осіб.

Зазвичай для підтвердження власної думки оратори цитують інших, більш авторитетних осіб. Проте вказуємо на те, що цитувати обов’язково потрібно вміти, адже цитати – це невід’ємна частина хорошого публічного виступу.

 

Якщо ви хочете позбутися страху і хвилювання, використовуйте кожну нагоду взяти участь у публічному виступі, тільки тоді ви зможете досягти бажаного результату.

Бажаємо успіхів!